За даними Eurostat, станом на кінець січня 2025 року, 4,3 мільйони українських громадян перебували під тимчасовим захистом в країнах Європейського Союзу. Ця статистика охоплює лише тих українців, які офіційно отримали статус тимчасового захисту після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цифри відображають масштабну гуманітарну кризу, яка стала найбільшим переміщенням населення в Європі з часів Другої світової війни.

Демографічний склад біженців

Серед українців, які отримали тимчасовий захист в ЄС, демографічна структура відображає характерні особливості вимушеної міграції:

• 44,8% становлять дорослі жінки, що є найбільшою групою
• 31,8% – діти до 18 років
• 23,4% – дорослі чоловіки

Топ-приймаючі країни

Три країни прийняли майже 60% всіх українських біженців в ЄС:

• Німеччина стала домівкою для 1,17 мільйона українців (27,3% від загальної кількості).
• Польща прихистила 993 тисячі осіб (23,2%). Географічна близькість, культурна спорідненість і вже існуюча велика українська діаспора стали ключовими факторами, що вплинули на вибір цієї країни.
• Чехія надала захист 395 тисячам біженців (9,2%).

Співвідношення до місцевого населення

Якщо розглядати кількість українських біженців відносно розміру населення приймаючих країн, картина виглядає дещо інакше:

• Чехія – 36,2 українців на 1000 місцевих жителів, що є найвищим показником в ЄС і створює значне навантаження на інфраструктуру країни
• Польща – 27,1 на 1000 осіб, де українці стали помітною частиною суспільства, особливо у великих містах
• Естонія – 26,0 на 1000 осіб, невелика балтійська країна також прийняла непропорційно велику кількість біженців

Для порівняння, середній показник по ЄС становив 9,5 українських біженців на тисячу населення. Такі диспропорції у розподілі біженців породжують дискусії про необхідність більш рівномірного розподілу відповідальності між країнами-членами ЄС.

Динаміка міграції

Протягом січня 2025 року кількість українців під тимчасовим захистом в ЄС зросла на 25 530 осіб (+0,6%). Це свідчить про те, що попри тривалість конфлікту, потік біженців не припиняється, хоча й суттєво сповільнився порівняно з першими місяцями війни.

Найбільше абсолютне зростання відбулося у:

• Німеччині (+8 800 осіб; +0,8%), яка продовжує залишатися привабливим напрямком завдяки стабільним програмам підтримки
• Чехії (+6 360; +1,6%), де активно розвиваються програми інтеграції біженців
• Іспанії (+3 050; +1,3%), яка стає все популярнішою через сприятливі кліматичні умови та нові можливості працевлаштування

Водночас у чотирьох країнах спостерігалося зменшення кількості українських біженців:

• Данія (-2 245; -6,1%) зафіксувала найбільше скорочення, можливо, через зміни у політиці щодо біженців
• Франція (-660; -1,1%), де мовний бар’єр та адміністративні складнощі могли стати причиною відтоку
• Австрія (-420; -0,5%) та Литва (-155; -0,3%) також показали незначне зменшення

Читайте: Скільки треба заробляти у Канаді, аби не залежати від фінансової допомоги держави чи фондів?

Ці коливання можуть відображати не лише повернення частини біженців в Україну, але й вторинну міграцію в межах ЄС, коли люди переїжджають з першої країни прибуття до місць з кращими можливостями для довгострокової інтеграції та працевлаштування.