Незважаючи на дію Директиви про тимчасовий захист, яка надала прихисток майже 4,3 мільйонам українців, у Європейському Союзі досі немає єдиного узгодженого плану щодо статусу українських біженців у разі припинення бойових дій. Це створює невизначеність як для самих переселенців, так і для країн, що їх приймають.
Поточна ситуація з тимчасовим захистом
Директива про тимчасовий захист, чинна до березня 2026 року, зараз гарантує українцям:
Право на легальне проживання
Доступ до ринку праці
Медичні та соціальні послуги
Освіту для дітей
Однак, якщо конфлікт завершиться раніше, статус тимчасового захисту може бути переглянутий, і кожна країна-член ЄС отримає можливість впроваджувати власну політику щодо українських біженців.
Різні підходи країн ЄС
Країни Європейського Союзу демонструють відмінні позиції щодо майбутнього українських біженців:
Польща планує запровадити трирічний національний статус тимчасового проживання для українців, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року
Чехія розробляє спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання з певними критеріями: проживання понад два роки, наявність роботи, відвідування дітьми школи
Німеччина, Італія, Австрія, Естонія та Латвія працюють над власними стратегіями
Пошук спільного рішення
Питання майбутнього українських біженців буде винесено на розгляд міністрів внутрішніх справ ЄС у червні. За словами речниці МВС Чехії, рішення про припинення тимчасового захисту можливе лише за згоди всіх країн-членів ЄС, і спільну позицію планують узгодити в першій половині року.
Позиція України
Міністерство національної єдності України наголошує, що тимчасовий захист для українців у країнах ЄС має зберігатися до настання стійкого миру. Міністр Олексій Чернишов запевняє, що активно співпрацює з урядами європейських держав та Єврокомісією для забезпечення стабільності українців за кордоном.
“Питання зміни статусу українців у ЄС можна буде порушувати лише після досягнення довготривалого і стійкого миру,” — підкреслив Чернишов.
Читайте також: Скільки треба заробляти в Чехії, аби прожити без соціальної допомоги
Відсутність єдиної стратегії щодо українських біженців створює додаткові виклики для інтеграційних процесів та планування майбутнього для мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію.