Данія залишається однією з країн, які приймають українців, що втекли від війни, однак у 2026 році правила стали жорсткішими, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Ситуація особливо змінилася для чоловіків призовного віку. У статті розглянемо, хто ще може отримати захист у Данії, які документи потрібні, скільки коштує життя та на яку підтримку можна розраховувати.

Чи діє тимчасовий захист у Данії у 2026 році

Так, тимчасовий захист для українців у Данії продовжує діяти. У червні 2025 року данський уряд офіційно заявив, що продовжить статус тимчасового захисту для українських громадян і резидентів до 4 березня 2027 року. Оновлення від травня 2026 року підтверджує, що термін дії продовжено автоматично, до 30 березня 2027 року, і бенефіціарам захисту не потрібно окремо подавати заяву на продовження.

Ті, хто вже має посвідку на проживання за спеціальним законом про переміщених осіб з України, не повинні самостійно подавати заяву на продовження — Імміграційна служба Данії автоматично розглядає справу до завершення терміну дії дозволу. Продовжити дозвіл можна, якщо особа має статус переміщеної особи з України або є членом сім’ї такої особи.

Водночас загальноєвропейський механізм тимчасового захисту теж рухається в цьому напрямку: очікується, що Директива про тимчасовий захист буде продовжена в липні, і залишатиметься чинною до березня 2028 року, хоча ЄС наразі обговорює, як перевести захист українців на довгострокову правову основу.

Нові обмеження для чоловіків призовного віку

Головна зміна 2026 року стосується саме чоловіків. 25 червня 2026 року данський уряд заявив, що не надаватиме статус захисту українським чоловікам віком від 23 до 60 років. Мета зміни — не допустити, щоб українські чоловіки використовували данські правила проживання для уникнення мобілізації.

Важливі деталі цього обмеження:

• Зміни не є ретроактивними. Заплановані зміни не стосуватимуться дозволів на проживання, які вже були видані раніше. Нові правила застосовуватимуться лише до тих, хто подаватиме заяви, починаючи з 25 червня 2026 року — якщо особа вже давно живе в Данії й просто продовжує чинний статус, хвилюватися не варто.
• Є винятки. Отримати дозвіл на проживання зможуть чоловіки призовного віку, які офіційно звільнені від військової служби, а також юнаки віком до 23 років — щоправда, після досягнення 23 років вони вже не зможуть продовжити дозвіл, якщо не доведуть непридатність до служби.
• Кількість українців, яких це може стосуватися. Наразі в Данії проживає близько 47 600 українців, які отримали дозволи на проживання за спеціальним законом, і всі вони збережуть право залишитися в країні.

Данія може дозволити собі таке рішення завдяки особливому статусу в ЄС: на відміну від Німеччини, Польщі та Чехії, які також розглядають подібні обмеження, але змушені чекати на позицію ЄС, Данія може запроваджувати власні обмеження одразу завдяки вибірковій відмові від спільних правил юстиції та внутрішніх справ ЄС, яку вона отримала ще у 1990-х роках.

Реакція правозахисників стримана: комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті розкритикував рішення, назвавши його прикладом ширшої тенденції до обмеження захисту переміщених українців, і наголосив, що питання мобілізації та відмови від служби за переконаннями можуть становити законні підстави для захисту.

Отже, якщо ви — чоловік призовного віку без офіційного звільнення від служби і плануєте подати першу заяву на переїзд до Данії після 25 червня 2026 року, отримати дозвіл на проживання буде практично неможливо. Жінкам, дітям, людям пенсійного віку та чоловікам зі звільненням від військової служби обмеження не стосуються.

Як оформити тимчасовий захист у Данії

Для отримання статусу потрібно звернутися до Данської імміграційної служби (SIRI). Основні кроки:

• Заяву можна подати як особисто в Данії, так і онлайн через сайт імміграційної служби. Потрібен біометричний паспорт або інший документ, що підтверджує особу; процедура подання заяви безкоштовна.
• Рішення приймає Danish Immigration Service (DIS), яка після ухвалення рішення надсилає лист на вказану під час реєстрації адресу; конкретних термінів розгляду через велику кількість заяв немає.
• Після отримання статусу видається CPR-номер — персональний ідентифікаційний код, необхідний для доступу до медицини, банківських послуг, оренди житла та працевлаштування.

CPR-номер у Данії в 2026 році: як отримати, що дає та які документи потрібні 

Які права дає тимчасовий захист

Особи, які отримали тимчасовий захист у Данії, мають право на:

• Проживання в країні на легальних підставах. Роботу без необхідності отримувати окремий дозвіл — щоправда, для окремих професій, як-от лікарі, інженери чи вчителі, потрібне підтвердження диплома через спеціальні центри визнання кваліфікацій.
• Безкоштовну медичну допомогу після реєстрації в системі охорони здоров’я та отримання лікаря загальної практики. Соціальну допомогу, включно з фінансовою підтримкою та допомогою з житлом.
• Пересування в межах Шенгенської зони до 90 днів протягом 180 днів; про довші виїзди з Данії варто повідомляти імміграційну службу, щоб не втратити статус.

Житло в Данії: ціни та особливості оренди

Житлове питання — одне з найскладніших для новоприбулих українців, оскільки Данія залишається однією з дорожчих країн Європи для оренди. Орендна плата суттєво залежить від міста

• Найдорожче житло — у Копенгагені: однокімнатна квартира на околиці столиці обійдеться приблизно від 1300 євро на місяць, у центральній частині — близько 2000 євро.
• В Ольборгу чи Оденсе знайти квартиру можна дешевше, приблизно за 1000 євро на місяць. Кімната в спільній квартирі — найдоступніший варіант для перших місяців: орієнтовно 400–670 євро на місяць залежно від міста.
• Орендодавці зазвичай вимагають значний депозит — суму, еквівалентну орендній платі за три місяці, а іноді додатково просять оплату наперед ще за три місяці. Комунальні послуги (опалення, вода, електроенергія) зазвичай не включені у вартість оренди і коштують приблизно 150 євро на місяць додатково.

Більшість українців на початковому етапі знімають кімнату або тимчасове житло, а вже потім переходять до окремої квартири. Тимчасове житло через муніципалітети доступне лише зареєстрованим особам зі статусом тимчасового захисту.

Соціальна допомога та фінансова підтримка

З 1 липня 2025 року допомога українським переселенцям входить до загальної данської системи соціальної допомоги й називається Kontanthjælp. Розмір виплат залежить від віку, сімейного стану та наявності трудового стажу — точні суми на 2026 рік публікуються муніципалітетами і щороку коригуються.

Окрім базової соціальної допомоги, доступні

• допомога для оплати оренди житла (Boligstøtte)
• одноразова допомога від муніципалітету;
• допомога на оплату дитячого садка, розмір якої залежить від доходу сім’ї.

Медицина та освіта

Після отримання CPR-номера українці можуть зареєструватися в системі охорони здоров’я та отримати сімейного лікаря. Медичні послуги — консультації, лікування, вакцинація, госпіталізація та екстрена допомога — надаються безкоштовно.

Діти з України мають право відвідувати данські школи та дитячі садки нарівні з місцевими дітьми. При потребі доступні мовні класи для адаптації дітей, які ще не володіють данською мовою.

Ця стаття була корисною? Підтримайте наш незалежний україномовний проєкт підпискою або одноразовим внеском — ваша допомога дозволяє нам створювати більше якісних матеріалів для українців за кордоном.

Короткий підсумок

Тимчасовий захист для українців у Данії у 2026 році продовжує діяти і автоматично поширюється до березня 2027 року для тих, хто вже має статус. Головна зміна цього року — обмеження для чоловіків призовного віку (23–60 років) без офіційного звільнення від військової служби: з 25 червня 2026 року вони не можуть подавати нові заяви на дозвіл проживання, хоча вже видані дозволи залишаються чинними.

Оформлення статусу відбувається через Данську імміграційну службу (SIRI), безкоштовно, за наявності біометричного паспорта. Захист надає право на проживання, легальну роботу, безкоштовну медицину, освіту для дітей та соціальну підтримку через систему Kontanthjælp. Основний виклик для переселенців — висока вартість оренди житла, особливо в Копенгагені, тому більшість українців розпочинає з тимчасового або спільного житла.