Серед українських жінок під тимчасовим захистом у Польщі знижується кількість тих, хто планує повернення в Україну після завершення війни. Згідно з новим дослідженням Педагогічного університету в Кракові, у жовтні 2024 року 42% респонденток висловлювали намір повернутися, нині ж таких лише 31%.
Водночас:
61% готові повернутися тільки після повного завершення війни;
40% — після припинення бойових дій, але не раніше.
Проблеми з працевлаштуванням: дипломи не визнають, мова — бар’єр
Більшість українських жінок у Польщі — представниці середнього класу, з вищою освітою. Хоча близько 60% мають роботу, ¾ з них працюють не за фахом. Основні бар’єри:
мовний бар’єр — 68%;
невизнання дипломів;
низька оплата праці.
До того ж 35% опитаних заявили, що поляки неохоче беруть українців на роботу. Інші труднощі:
конкуренція на ринку праці — 19%;
віддаленість робочих місць — 17%.
Психоемоційний стан українок:
39% вже зверталися до психолога;
60% намагаються справлятися з труднощами самостійно;
61% відчувають невизначеність майбутнього, а 57% страждають через розлуку з родиною.
Ставлення поляків, безпека і виклики адаптації
Змінилося і сприйняття польського суспільства:
39% описують його як нейтральне;
18% — як негативне.
Попри виклики, жінки високо оцінюють рівень безпеки (76%) та транспортну систему (76%). Однак понад третина опитаних помітили погіршення емоційного стану своїх дітей після переїзду.
Читайте також: Польща почала будівництво нових центрів утримання мігрантів
Ключова проблема — “акумульована психологічна криза”
Керівник дослідницької групи наголошує: психологічний тиск на українських жінок лише зростає, оскільки багато хто змушений працювати не за спеціальністю, в умовах соціального та професійного дискомфорту. Ці проблеми накопичуються і можуть перерости у масову кризу адаптації.