Що буде після тимчасового захисту — одне з найболючіших питань для українців в Ірландії та й по всьому світу. Ukraine Pulse поговорила з імміграційним агентом Вадимом Міхном з SG Immigration Services про один із можливих шляхів — міжнародний захист. Чи можуть українці під ТЗ на нього податися та які ризики від такого переходу.

Вадиме, хто взагалі може претендувати на міжнародний захист?
Потрібно розуміти, що міжнародний захист це не просто «прихисток від війни». Існує п’ять чітких критеріїв для визнання людини біженцем: переслідування за ознакою раси, релігії, національності, політичних поглядів або належності до певної соціальної групи.
У чистому вигляді більшість українців під ці категорії не підпадають. Сам факт воєнних дій у країні проживання це серйозна обставина, але для системи міжнародного права це не є автоматичною гарантією отримання статусу. Саме тому для масового прийому громадян України був запроваджений механізм Тимчасового захисту. Він дає право перебувати законно «тут і зараз».
Міжнародний же захист — це завжди глибоко індивідуальна історія. Офіцер дивиться на конкретні факти: з якого регіону приїхала людина (окуповані території або зона бойових дій дають більше шансів), чи є у неї особливі обставини, наприклад, тяжке захворювання дитини або догляд за родичем, якому протипоказані переїзди. Також оцінюється рівень інтеграції: якщо людина просто живе за державний кошт і ніяк не залучена до життя суспільства, шанси на позитивне рішення за відсутності інших вагомих підстав прямують до нуля.

Читайте: Як українцям легалізуватися в Ірландії після завершення тимчасового захисту
Що ви думаєте про ідею перейти з тимчасового захисту на міжнародний?
Я дивлюся на це не як на “черговий тренд”, а як на цілком логічну реакцію людей через невизначеність. Коли ви живете з документом, термін дії якого залежить від політичних рішень у Брюсселі чи Дубліні, ви мимоволі шукаєте твердіший ґрунт під ногами.
Але тут важливо зняти “рожеві окуляри”. Багато хто сприймає міжнародний захист (International Protection) як такий собі “апгрейд” тимчасового. Мовляв, це дасть право залишитися тут назавжди. Насправді ж це абсолютно інша юридична площина з іншими правилами гри.
Ось що я намагаюся донести кожному клієнту, який приходить до мене з цією ідеєю:
- Ризик відмови — це не порожні слова. Тимчасовий захист надається автоматично через війну. Міжнародний захист це індивідуальна історія. Вам потрібно довести особисте переслідування або загрозу, яка не зникне після закінчення бойових дій. Якщо департамент юстиції вирішить, що ваші аргументи не достатні, ви опинитеся в ситуації “між небом і землею” з ордером на депортацію в майбутньому.
- Втрата мобільності. Це те, про що часто забувають. Статус тимчасового захисту дозволяє вам їздити додому чи подорожувати ЄС (з певними обмеженнями). Як тільки ви подаєте заяву на міжнародний захист, ви здаєте свій паспорт. Поїздка в Україну в цей період фактично анулює вашу заяву, бо ви підтверджуєте, що вам там небезпечно.
- Умови життя. Ми маємо бути відвертими: система розміщення для шукачів притулку (Direct Provision) в Ірландії зараз перевантажена до межі. Перехід на цей статус часто означає втрату доступу до певних виплат чи житла, які були доступні за “директивою”.
- Моя порада? Не ухвалюйте емоційних рішень. Масовість це поганий порадник в еміграційних справах. Кожна ситуація унікальна. Для когось це дійсно вихід, а для когось – юридична пастка, яка лише ускладнить життя в Ірландії через пару років.
Замість того, щоб бігти в IPO (International Protection Office), я раджу спочатку вивчити альтернативні шляхи: робочі дозволи, навчання чи сімейні обставини. Це набагато передбачуваніші маршрути.

Що відбувається, якщо людина відмовляється від тимчасового захисту, подає на міжнародний — і отримує відмову?
Давайте будемо відвертими: це крок із високими ставками. Головний ризик полягає в тому, що цей шлях це «квиток в один кінець». Ви не можете просто «спробувати» отримати статус біженця і, якщо не вийде, легко повернутися до Директиви про тимчасовий захист.
Ось що важливо розуміти:
- Втрата прав «тут і зараз»: як тільки ви подаєте заяву на міжнародний захист (IP), ви добровільно відмовляєтеся від переваг тимчасового захисту. Це означає зміну вашого правового статусу.
- Житлове питання: ви втрачаєте право на проживання у житлі, що надається державою спеціально для українців.
- Право на роботу: ви не зможете працювати перші кілька місяців, поки очікуєте на офіційний дозвіл на роботу для шукачів притулку (зазвичай це займає до 5-6 місяців).

Що станеться у разі відмови?
Якщо Департамент юстиції вирішить, що ви не відповідаєте критеріям Конвенції про статус біженця або критеріям субсидіарного захисту, наслідки будуть наступними:
- Наказ про депортацію (Deportation Order): Після остаточної відмови юридично ви втрачаєте право перебувати в країні. Держава видає наказ, який зобов’язує вас залишити Ірландію.
- Неможливість «відкотитися» назад: Ви не зможете просто сказати: «Окей, тоді я знову хочу Тимчасовий захист». На момент відмови дія Директиви ЄС може вже закінчитися або умови її надання зміняться так, що ви під них не підпадатимете.
Як людині зрозуміти, чи потрібно їй пробувати переходити під міжнародний захист?
Я завжди починаю з питання: «Яку мету ви переслідуєте?». Часто з’ясовується, що міжнародний захист далеко не єдиний і не найоптимальніший шлях до цієї мети.
Наприклад, у людини може бути кваліфікація, яка дозволяє отримати робочу візу (Work Permit). Навіть якщо зараз немає відповідного роботодавця, сфокусуватися на його пошуку та отриманні дозволу на роботу часто набагато перспективніше та безпечніше, ніж іти шляхом біженства.
Тому я раджу клієнтам пройти такий собі «внутрішній чек-лист» перед тим, як подавати заяву на міжнародний захист:
- Чи є у вас «індивідуальна історія (загроза життю в масштабах усієї країни)?
- Ваша мета — залишитися в Ірландії назавжди чи перечекати війну?
- Чи готові ви до змін, які вас неминуче накриють?

Ця стаття була корисною? Підтримайте наш незалежний україномовний проєкт підпискою або одноразовим внеском — ваша допомога дозволяє нам створювати більше якісних матеріалів для українців за кордоном.
Що загалом порадите тим, хто зараз роздумує над зміною статусу?
Моя порада проста: якщо у вас є можливість переходьте на будь-який «постійний» статус. Робочий, навчальний, дитина народжена в Ірландії, сімейні зв’язки або міжнародний захист яким би він не був «болючим» робіть це.
Тимчасовий захист за своєю суттю є нестабільним. Правила змінюються постійно: то умови проживання, то виплати, то порядок продовження. Це життя в режимі «очікування». Постійні статуси мають чітку законодавчу базу і зрозумілий шлях до натуралізації (отримання громадянства) у майбутньому.
Так, при переході на міжнародний захист ви втрачаєте ARP але можете подати запит в систему прямого забезпечення (Direct Provision). Але якщо ви дивитеся на перспективу 5-10 років і маєте для цього законні підстави це може стати фундаментом вашого майбутнього в Ірландії.
Контакти експерта
Вадим Міхно — імміграційний експерт та агент компанії SG Immigration Services в Ірландії. Команда супроводжує імміграційні справи, зокрема питання громадянства та зміни статусу для українців.
- Тел.: +353 85 113 0175
- Сайти: sgimmigrationservices.ie • mikhno.ie

