Археологічний комплекс Брю-на-Бойнне у графстві Міт на сході Ірландії, датований понад 5000 років тому, набуває нового значення завдяки новому дослідженню. Вчені з Ірландії, Великої Британії та Австралії змінили традиційне розуміння призначення цих величезних кам’яних споруд.
Що показав аналіз ДНК стародавніх останків?
Дослідники поєднали археологічні дані з генетичним аналізом і виявили, що:
Більшість похованих не були близькими родичами (максимум далекі родичі п’ятого ступеня)
Родинні зв’язки не були головним критерієм для поховання
Люди формували генетично пов’язані громади, незважаючи на відсутність близької спорідненості
Дослідження свідчить, що давні жителі Ірландії:
Жили невеликими мобільними групами
Регулярно переміщалися зі своїми тваринами
Періодично збиралися для проведення обрядів і будівництва монументів
Формували соціальні зв’язки та шлюби під час таких зустрічей
Приблизно після 3600 року до н.е. відбулися суттєві зміни:
Житла стали простішими
Скотарство набуло більшого поширення
Гробниці, як-от Ньюгрейндж, стали масивнішими і помітнішими
Будівництво велось колективно протягом багатьох поколінь
Соціальна структура без ієрархії
Всупереч попереднім теоріям, дослідники не знайшли доказів:
Жорсткої соціальної ієрархії
“Елітного доступу” до гробниць
Примусової праці
Натомість, гробниці представляли собою символи спільних зусиль і колективних ритуалів, що об’єднували людей з різних частин Ірландії.
Читайте також: Основні перешкоди для бізнесу в Ірландії: чи варто відкривати там власну справу?
Це відкриття кардинально змінює наше уявлення про неолітичну Ірландію – від культури вождів до культури спільноти, де колективні дії та обряди мали першочергове значення.
